Главная Маркетинг Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Офшорний бізнес у програмуванні

Поняття офшорного програмування має декілька тлумачень: «розподілена розробка», аутсорсинг, об’єднання трьох видів офшорної діяльності (субпідряд, власні підрозділи, робота за кордоном з робочою візою). Це стосується не тільки програмістів, але й інших ІТ-спеціалістів. Наприклад, спеціалісти з менфреймів з білоруської компанії ІВА виїжджають на Захід для сервісного обслуговування менфреймів ІВМ. Обчислити достовірні обсяги ринку офшорного програмування неможливо. Головна причина криється у тому, що велика кількість колективів, які займаються офшорним програмуванням, не зацікавлені у розповсюдженні інформації про їх діяльність, оскільки не хочуть привертати увагу податкових органів або навести потенційних конкурентів на власних замовників.

Офшорне програмування розвивалося приблизно так. У середині 90-х років уперше в американській пресі з’явилися відомості про виконання робіт з програмування російськими спеціалістами (за місцем свого проживання) на замовлення американських компаній. Те саме відбувалося і в Україні, і не тільки для американських компаній. Це було взаємовигідно: у професійному рівні програмісти не поступалися західним, виконували роботу за меншу плату, не треба було витрачати гроші на їх навчання, на забезпечення робочим місцем і засобами виробництва; з іншого боку, програмісти отримували роботу і заробітну плату, більшу ніж платять у вітчизняних компаніях, підвищували свій престиж, могли вже сподіватися на кращі пропозиції у себе в країні або в іноземних компаніях.

Зарубіжні інвестори все частіше намагаються розмістити в Україні аутсорсингові замовлення на виробництво програмного забезпечення українськими програмістами, тобто хочуть вкласти гроші в розвиток офшорного програмування. Однак під час побудови бізнес-моделей були виявлені зони ризику, які заважають розвитку такого бізнесу в Україні.

На світовому ринку нішу офшорного програмування зайнято лише частково. Більшість країн, що розвиваються, намагаються йти саме цим шляхом. Наприклад, оборот індійських компаній, які розробляють програмне забезпечення для іноземних замовників, у 2000 р. становив 4 млрд дол., а оборот 550 таких ірландських компаній становив 6 млрд дол. Загальний обсяг російського ринку ПЗ, розробленого на замовлення, становить 128 млн дол.

Україна може робити те саме. Існують як позитивні, так і негативні фактори, що впливають на розвиток офшорного програмування в Україні (табл. 16.1).

Таблиця 16.1

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОФШОРНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

Потенціал ринку офшорного програмування постійно зростає. На думку американських аналітиків, виведення виробництва програмних продуктів за межі США, Німеччини та інших країн—лідерів у виробництві програмного забезпечення — процес неминучий, бо не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Якщо не залучити програмістів з інших країн, то єдиний спосіб вирішити кадрову проблему в індустрії програмування — це виконувати проекти на ринку офшорного програмування. Прихильники офшорного програмування стверджують, що воно призупиняє відплив інтелекту, хоча при цьому й відбувається відплив інтелектуальної власності, отже власності взагалі. Тому офшорне програмування — це перший крок до еміграції і від відпливу інтелекту не рятує. Але зупинити цей процес глобалізації неможливо. Тож, країна повинна зробити його для себе найменш болючим, а може, і знайти у цьому якусь користь. Наскільки гідне місце посяде Україна за такого міжнародного розподілу праці, залежить від представників українського бізнесу та уваги держави до цієї проблеми.